КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №8/2021

39,00 ₴

УКРАЇНСЬКИЙ ГОЛОС КРИМУ. НЕЗАЛЕЖНІСТЬ (1980-2000 РР.

У жовтні під гаслом «Крим –Україна – Європа» за сприяння комітету «Крим з Україною» — «Соборність» та Кримської організації УРП у приміщенні Кримського академічного українського музичного театру в Сімферополі відбувся I Всекримський конгрес українців, у роботі якого взяли участь більш ніж тисяча делегатів і який проголосив головною метою збереження статусу Криму як невід’ємної складової частини України. Захід став помітною подією в житті українців півострова.

У НОМЕРІ ЧИТАТИ:

ЩО ТАКЕ ЦЕНТР ДОКУМЕНТУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ЯК ВІН МАЄ ВИГЛЯДАТИ

Одним із важливих питань, реалізація яких забарилась уже не на один рік, є створення Центру документування порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України. Уже зараз, через сім років тимчасової окупації, можна констатувати, що значна частина матеріалів, які могли би стати доказами збройної агресії та воєнних злочинів Російської Федерації з 2014 року, можуть бути втрачені. З часом ця проблема буде лише погіршуватися.

ОКУПАЦІЯ. ЩО БУДЕ ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ?

Україна далеко не перша держава, перед якою постало завдання розроблення та ухвалення документів, що мали би врегулювати постконфліктне життя країни.

… Ці наслідки, вже після деокупації, стануть викликом, співвідносним за масштабом та труднощами до викликів самої деокупації. Як виглядатиме життя в Криму в перші дні після деокупації? Які перші кроки робитимуть органи державної влади? Кого на деокупованій території ми вважатимемо жертвами, колаборантами чи винуватцями злочинів? Яка доля юридичних фактів, що мали місце в часи окупації? Відповіді на ці та багато інших важливих запитань мають бути надані пакетом державницьких рішень, що імплементують в українське законодавство положення перехідного правосуддя.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАХИСТУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ОКУПОВАНОГО КРИМУ

Боротьба України за захист культурних цінностей, що перебувають на тимчасово окупованій території Криму, безсумнівно, є надзвичайно важливим процесом, але таке ставлення держави до своєї місії в цьому питанні розчаровує та ще більше ускладнює процес захисту культурної спадщини. Натомість виникає низка запитань щодо ефективності здійснення цієї боротьби. Адже що можна вимагати в плані захисту культурної спадщини від МЗС та Мін’юсту, якщо МКІП та Мінреінтеграції не здійснюють документування порушень, як це має бути відповідно до законів України?

ОПУК – ЗАПОВІДНИК ЧИ ПОЛІГОН?

Управління здійснюватиметься через федеральну державну бюджетну установу «Заповідний Крим», створену наприкінці 2019- го. Під контролем нового відомства – природні заповідники Казантипський, Опуцький, Ялтинський гірсько-лісовий, «Лебедині острови», державні природні заказники федерального значення «Каркінітський» та «Мале філофорне поле». Всі необхідні документи для ліквідації двох заповідників на Керченському півострові (Опуцького та Казантипського) були підготовлені буквально за півроку. Для чого такий поспіх?

УКРАЇНСЬКИЙ ГОЛОС КРИМУ. НЕЗАЛЕЖНІСТЬ (1980-2000 РР.)

Після входження Криму до складу УРСР у 1954 р. нетривалий час відбувалася його показова «українізація», за фасадом якої чинився фактичний етноцид: опиратись йому ані дезорганізовані та деморалізовані представники українського населення півострова, ані їхні русифіковані нащадки не могли. Надія на бодай іскру національного відродження з’явилася у 1980-х рр. – в епоху «перебудови та гласності», в останні роки конаючого Радянського Союзу.

У жовтні під гаслом «Крим –Україна – Європа» за сприяння комітету «Крим з Україною» — «Соборність» та Кримської організації УРП у приміщенні Кримського академічного українського музичного театру в Сімферополі відбувся I Всекримський конгрес українців, у роботі якого взяли участь більш ніж тисяча делегатів і який проголосив головною метою збереження статусу Криму як невід’ємної складової частини України. Захід став помітною подією в житті українців півострова.

РЕСПУБЛІКА ТАВРИДИ (1918 Р.) І КРИМСЬКА РЕСПУБЛІКА (1919 Р.): СХОЖІСТЬ І ВІДМІННІСТЬ

Пам’ятаючи про повстання кримських татар навесні 1918 р., цього разу більшовики розпочали долучати як їх, так і представників інших національностей до справи «будівництва» на півострові нової держави. До Раднаркому Кримської республіки було включено п’ять кримських татар-більшовиків. Партія Міллі Фірка, яка повірила у відродження кримської державності, визнала більшовиків союзниками й обіцяла підтримку місцевому Раднаркому. Раднарком, своєю чергою, видав наказ про її легалізацію, чим ще більше розширив коло тих татар, які почали з прихильністю дивитися на нову більшовицьку республіку.

Номер виходу

8
Рік виходу

2021

Відгуків немає, поки що.

Додати відгук

Будьте першим, хто залишив відгук “КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №8/2021”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Кошик Закрити
Оновлення…
  • У кошику немає товарів.

Продовжити покупки