Вперше назва “Україна” згадується в київському літописі в 1187 році: “І плакашася по йому (князеві Володимиру Глібовичу) всі переяславці, по йому ж Україна много постона”. З тієї пори в європейських історичних пам’ятках поняття Україна, Русь, русичі, руські люди вживаються поряд.
“Виб’ю з лядської неволі увесь наш народ руський!” — казав Богдан Хмельницький про українські землі, не знаючи, що колись нас назвуть малоросами та хохлами.
“Та хіба знайдуться на світі такі вогні, муки і така сила, яка б пересилила руську силу?” — писав М. Гоголь про мужність українського козацтва.
«БРЕСТСЬКА ТЕМА» В ДИСКУСІЯХ КРИМСЬКИХ БІЛЬШОВИКІВ
За приналежність цінного у стратегічному плані півострова почали сперечатися на міжнародній арені такі держави, як Росія, Україна, Османська імперія й Німеччина. Коли вплив на події, що відбувалися в Криму, з боку двох останніх держав з кінця 1918 р. (після їхньої поразки у Першій світовій війні) фактично зник, з’явився новий важливий чинник – держави Антанти, які допомагали білогвардійським силам. Кожна зі сторін мала своє розуміння того, якою саме повинна стати подальша доля Криму.
ЛІТЕРАТУРНА МАПА КРИМУ НА СТОРІНКАХ «ПОЭТИЧЕСКОГО АТЛАСА»
Незважаючи на багатовікову історію, літератори оминали Керч і Керченський півострів. Мабуть, таку моду задав Олександр Пушкін, який не знайшов могилу Мітридата Євпатора і не запам’яталося йому нічого, окрім рибацьких човнів і всюдисущого запаху риби. Також ми майже нічого не знаємо про літераторів з Керчі, окрім Івана Липи (його іменем навіть названо невеличкий провулок від вулиці Мітридатської) і Георгія Шенгелі. Обидва провели в місті дитинство.
ДЕНЬ ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ ЇЖАКІВ
Увазі читачів «Кримської світлиці» пропонуємо присвячене Криму оповідання. Автор цього твору Галина Михайловська народилася й живе в Харкові. За фахом вона — перекладач науково-технічної літератури, а за покликанням — перекладач і автор художніх творів. Перекладає прозу та вірші з англійської, російської, польської. Переклади з англійської та кримськотатарської друкувалися в часописах «Дніпро», «Всесвіт», виходили в збірках, альманахах. Останнім часом перекладає переважно американську наукову фантастику. Власні оповідання друкувалися в часопису «Дніпро», «Дитячій великій газеті», збірці «Теплі історії».
Відгуків немає, поки що.