Name: КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №10/2021
SKU: №10/2021
Price: 39.00 UAH
Availability: InStock

ПРОБЛЕМИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВЛАДИ У ФОРМУВАННІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

Майже всі центральні органи виконавчої влади зобов’язані постійно та фахово досліджувати ситуацію на тимчасово окупованих територіях України (здійснювати моніторинг) у межах своєї компетенції. Зібрану за результатами дослідження (моніторингу) інформацію ЦОВВ передають центральному органу виконавчої влади, відповідальному за формування державної політики щодо тимчасово окупованих територій (на- разі – Мінреінтеграції). Центральний орган виконавчої влади, що здійснює формування державної політики щодо тимчасово окупованих територій, узагальнює отриману від усіх інституцій інформацію, оприлюднює її та надає заінтересованим особам.

У НОМЕРІ ЧИТАТИ:

МІЖНАРОДНА ПЛАТФОРМА ДЕОКУПАЦІЇ КРИМ

Протягом вересня 2014 року – лютого 2015 року було підписано три документи, які отримали назву «Мінські угоди»: Мінський протокол, Меморандум про виконання протоколу та Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу. Угоди підписувалися у найважчий для української державності час. Тривали активні бойові дії на Донбасі, а майбутнє країни було невизначеним, як ніколи раніше. На тлі досягнення головної мети – збереження української державності та зупинення російської агресії – питання Криму відійшло на другий план.

РІШЕННЯ ЄСПЛ «UKRAINE V. RUSSIA (RE CRIMEA)», АБО ЯК РОСІЯ НАМАГАЛАСЯ ВТЕКТИ ВІД ПРАВОСУДДЯ

«Суд зазначає, що передбачувані підстави, подані урядом-відповідачем для виправдання збільшення російської військової присутності в Криму, не підтверджуються жодними переконливими доказами». Натомість російські парамілітарні формування (зокрема «казаки») були визнані агентами держави. І хоча всі міжнародні судові установи є незалежними, а їхні рішення не мають преюдиційного (іншими словами – обов’язкового) характеру один для одного, такий висновок у майбутньому буде переконливим доказом для притягнення РФ до відпові- дальності вже за міжнародне протиправне діяння.

УКРАЇНСЬКИЙ ГОЛОС КРИМУ. РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ ТА РОСІЙСЬКА ОКУПАЦІЯ

7 січня рух «Євромайдан-Крим» звернувся до громадян України, а також до ООН та ОБСЄ, окресливши загрози від ухвалених напередодні диктаторських законів, які мали істотно обмежити права громадян України. Наступного дня ак- тивісти руху оголосили мобілізацію на Київ і заявили про політичне переслідування. 20 січня на провладних мітингах у Сімферополі з’явилася «дошка ганьби», на якій були зображені опозиційні лідери та активісти кримського Майдану. Водночас у ЗМІ почали з’являтися повідомлення про готовність Криму відокремитися від України в разі приходу до влади опозиції.

ВІДНОСИНИ ДЕНІКІНСЬКОГО РЕЖИМУ З КРИМСЬКИМИ ТАТАРАМИ

Наступного дня М. Шиллінг розпорядився: «Татарську газету «Міллет» наказую заборонити». Завдяки клопотанню Особливої комісії з вакуфів цю заборону було знято, але лише після виконання певних умов: на посаду редактора було призначено традиціоналіста О. Мурасова, газету дозволялося друкувати лише в кількості 350 примірників. Через такі умови газета швидко прийшла до занепаду.

КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №10/2021

Будьте першим, хто залишив відгук “КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №10/2021”“ Скасувати коментар

КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №3/2022

КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №6/2022

КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №4/2022

КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №19/2022

Підтримайте «Кримську світлицю»!

Оновлення…

Номер виходу	10
Рік виходу	2021