КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №18/2022

39,00 ₴

У КИЄВІ ВІДКРИЛИ ПАМ’ЯТНИК ЛІДЕРУ КРАЙОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ РАДИ В КРИМУ І КОНСУЛУ УНР ПАВЛУ ГОРЯНСЬКОМУ

На місці поховання встанов­лено майже двометрову кам’яну плиту, на якій розташовано ін­формацію про небіжчика, зобра­ження Криму, прапора, а також герба УНР, права консула якої в Криму мав Павло Горянський. Поруч встановлено новий над­гробок на похованні двох жінок, що становить один комплекс із могилою Павла Горянського. Місце пам’яті облаштовано за проєктом скульптора, члена На­ціональної спілки художників України Володимира Кореня.

У НОМЕРІ ЧИТАТИ:

«…ХЛОПЦІ НЕ ЗРЕКЛИСЯ СВОЇХ ПЕРЕКОНАНЬ НАВІТЬ У В’ЯЗНИЦІ», – ЛЕВІЗА ДЖЕЛЯЛОВ

21 вересня «Верховний суд Криму» виніс вирок кримськотатарському політику та активісту, першому заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріману Джелялу і братам Азізу та Асану Ахтемовим, призначивши їм на трьох 45 років ув’язнення та сотні тисяч рублів штрафів. Українські правозахисники переконані, що справи абсолютно сфабриковані, а вироки – безпідставні. Крім того, вирок Наріману Джелялу варто розцінювати як помсту за участь у Кримській платформі.

У КИЄВІ ВІДКРИЛИ ПАМ’ЯТНИК ЛІДЕРУ КРАЙОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ РАДИ В КРИМУ І КОНСУЛУ УНР ПАВЛУ ГОРЯНСЬКОМУ

На місці поховання встанов­лено майже двометрову кам’яну плиту, на якій розташовано ін­формацію про небіжчика, зобра­ження Криму, прапора, а також герба УНР, права консула якої в Криму мав Павло Горянський. Поруч встановлено новий над­гробок на похованні двох жінок, що становить один комплекс із могилою Павла Горянського. Місце пам’яті облаштовано за проєктом скульптора, члена На­ціональної спілки художників України Володимира Кореня.

Освячення пам’ятника Пав­лу Горянському та короткий чин панахиди – літію звершив віка­рій Київської єпархії Православ­ної церкви України, намісник Свято­-Михайлівського Золото­ верхого монастиря, архієпископ Вишгородський Агапіт.

«РУССКІЙ МІР – ДАР БОЖИЙ»: РЕЛІГІЯ НА СЛУЖБІ ОКУПАЦІЙНОГО РЕЖИМУ В КРИМУ

4 вересня 2014 року в Сімферополі під час чергового засідання МДБ було ухвалено відкрите звернення до світової громадськості, підписанти якого цинічно закликали Генеральну Асамблею ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, Парламентську Асамблею Ради Європи, Організацію з питань безпеки та співпраці в Європі та інші міжнародні організації, посольства, лідерів країн і всю світову спільноту зупинити «братовбивчу війну на півдні та сході України» – при тому, що РФ тоді терзала лише схід України, створивши на ньому свої «квазіреспубліки», а до російської окупації південних регіонів України лишалося менше, ніж вісім років.

ГРИГОРІЙ ОРЛИК: «ВІЧНА ЛІГА КОЗАКІВ І ТАТАР ОБ’ЄДНУЄ Й РОБИТЬ НЕРОЗРИВНИМИ ІНТЕРЕСИ ОБОХ НАЦІЙ»

Головний безпековий чинник Григорій вбачав в угоді козаків з кримськими татарами: «Запорозька армія, на чолі якої стоїть мій батько, завжди й в усі часи була нацією вільною й шукала захист там, де він видавався найбільш вигідним, що вона задовольняється лише збереженням своїх колишніх привілеїв і убезпечує себе від усіх несправедливих претензій угодою, укладеною з татарами. Що, зрештою, ця вічна ліга об’єднує й робить нерозрив-ними інтереси обох націй».

ДОВГОСТРОКОВІ ПЛАНИ КРЕМЛЯ СТОСОВНО КРИМУ

Після того, як з центру надійш­ли нові «цінні вказівки» у вигляді рішень Х з’їзду РКП(б) щодо сві­тової революції та національно­го питання, місцеві партійні пра­цівники схаменулися. І ось уже газета «Червоний Крим» починає друкувати одну за одною статті, присвячені питанням поліпшен­ня роботи серед татарського на­селення Криму. Так, починаючи з квітня 1921 р. у ній майже що­ дня з’являлися статті, одна лише назва яких говорить дуже багато щодо їхнього змісту. Наприклад: «Москва та Анкара» (3 квітня), «Про роботу серед татар» (13 квіт­ ня), «Революційний рух у Туреч­чині та національне питання на окраїнах Росії» (15 квітня), «Про що не можна забувати» (20 квіт­ ня), «Основне кримське питан­ня» (26 квітня), «Державна фор­ма Криму» (28 квітня), «Ще раз про національне питання Кри­му» (29 квітня), «До обласної на­ради татар­комуністів» (8 трав­ня), «Сімферопольська повітова конференція РКП(б) щодо про­ будження Близького Сходу» (10 травня), «Доповідь тов. Кірова на обласній конференції татар­ко­муністів щодо значення Криму» (11 травня), «Національне питан­ня та найближчі завдання радян­ської влади в Криму» (2 липня), «Кримська республіка та ради» (24 липня), «Татаризація радян­ського апарату» (4 серпня) та ін.

 

 

Номер виходу

18
Рік виходу

2022

Відгуків немає, поки що.

Додати відгук

Будьте першим, хто залишив відгук “КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №18/2022”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам також може сподобатися…

Кошик Закрити
Оновлення…
  • У кошику немає товарів.

Продовжити покупки