КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №47-48/2019

39,00 

АРАБАТСЬКА ФОРТЕЦЯ ЗНОВУ ПРАЦЮЄ?

Арабатська стрілка, що схожа на тонесеньку кістку на мапі України, – не лише унікальне природне явище. Вона вже давно є носієм певних асоціацій та стереотипів. Наприклад, пральна дошка доріг та пустинні пляжі – це дві дуже яскраві і найпоширеніші характеристики цих місць. Саме так її показано у фільмі «Такі красиві люди», що був відзнятий у 2013 році.

У НОМЕРІ:

МАНІПУЛЯЦІЇ З МІЖНАРОДНИМ ПРАВОМ І РИЗИКИ ДЛЯ АЗОВСЬКОГО ТА ЧОРНОГО МОРІВ

Сьогодні Україна перебуває у непростій ситуації подальшої ескалації російської агресії, яку, на жаль, не усі бажають помічати та вірно оцінювати. Ця ескалація відбувається як на морських акваторіях Азовського та Чорного морів, так і у Світовому океані в умовах, коли наш, сподіваюся, спільний супротивник користується правовими умовами так званого «мирного часу».

Втім, насправді ще у 1992 році Україна повідомила ООН про встановлення нашою державою вихідних ліній на Азові. Використовуючи цю інформацію з офіційного сайту ООН, фахівці визначили орієнтовні межі морських просторів України на Азові. Як можна побачити, сьогодні Україна не контролює води Азову, суміжні з російськими, це стосується вод біля Криму та Новоазовського району Донецької області.

«НЕКАНОНІЧНА» КАПЛИЦЯ НА ЙМОВІРНОМУ МІСЦІ ПАЛАЦУ, АБО «БЕРМУДСЬКИЙ ТРИКУТНИК» ПОСЕРЕД СІМФЕРОПОЛЯ

Протягом 10 років учені-історики домагалися визнання цієї території такою, що особливо охороняється, стверджуючи з посиланням на писемні джерела та праці вчених початку ХХ ст., що саме на цьому місці розташовувався середньовічний палацовий комплекс другої за значущістю людини у Кримському ханстві – калги-султана (не уточнюючи при цьому, якого саме з 79-ти), що складався з 1800 споруд, був збудований, за припущеннями, в останній чверті XV – на початку XVI ст. і зруйнований під час нашестя армії Російської імперії у 1736 р., частково відновлений і знову знищений після захоплення Криму Росією у 1783 р. Достеменних даних про зовнішній вигляд палацового комплексу немає, що також ускладнює пошуки його місця.

АРАБАТСЬКА ФОРТЕЦЯ ЗНОВУ ПРАЦЮЄ?

Арабатська стрілка, що схожа на тонесеньку кістку на мапі України, – не лише унікальне природне явище. Вона вже давно є носієм певних асоціацій та стереотипів. Наприклад, пральна дошка доріг та пустинні пляжі – це дві дуже яскраві і найпоширеніші характеристики цих місць. Саме так її показано у фільмі «Такі красиві люди», що був відзнятий у 2013 році.

ПОЗИЦІЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР ЩОДО ПОДАЛЬШОЇ ДОЛІ КРИМУ

Честолюбні намагання Д. Сейдамета очолити урядовий кабінет зазнали поразки. Разом з ним невдача спіткала й плани німецького командування створити в Криму національний уряд на чолі з Сейдаметом. Адже невдовзі німецький штаб зміг побачити, що Сейдамет користувався підтримкою лише партії Міллі Фірка, а на все інше населення півострова не мав жодного впливу.

ЯК ПОВЕРНУТИ СВЯТИНІ?

Але як домогтися повернення в Бахчисарай основної частини експонатів, вивезених 1976 року «для поповнення фондів Публічної бібліотеки ім. Салтикова-Щедрина в Ленінграді»? Величезний список вилученого вражає: в ньому 337 назв. Це – численні раритетні примірники Корану, найдавніший з яких датується VII століттям, збірники мусульманського права, філософські трактати, пам’ятки літератури та історії, книжки, писані арабською і турецькою мовами, словники, караїмські молитовники та багато іншого. Крім того, в Ермітаж і Російський державний музей в Ленінграді теж було забрано бахчисарайські скарби.

ЛІТЕРАТУРА

Анна Багряна “Після штилю”

У ПЕРШОМУ ВИПУСКУ ЛІТЕРАТУРНОГО АЛЬМАНАХУ «ГРОНО», ЩО ПОБАЧИВ СВІТ ЩЕ 2018 РОКУ ЗА ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКОГО КУЛЬТУРНОГО ФОНДУ, ЗІБРАНІ ТВОРИ КРИМСЬКИХ ПОЕТІВ І ПРОЗАЇКІВ, ЯКІ ПИШУТЬ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ, А ТАКОЖ ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ТА ІНОЗЕМНИХ ПИСЬМЕННИКІВ ПРО КРИМ, ЙОГО МИНУЛЕ ТА СЬОГОДЕННЯ. ПОРЯД З ВІДОМИМИ ІМЕНАМИ — МОЛОДІ АВТОРИ, МАЙБУТНЄ УКРАЇНСЬКОГО КРИМУ. У ЦЬОМУ НОМЕРІ МИ ПРОПОНУЄМО ОПОВІДАННЯ З ЦЬОГО ЗБІРНИКА ПОЕТЕСИ, ПРОЗАЇКА, ДРАМАТУРГА, ПЕРЕКЛАДАЧКИ, ЧЛЕНА НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ ПИСЬМЕННИКІВ УКРАЇНИ ТА АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ АННИ БАГРЯНОЇ, ПРОЗА ТА ПОЕЗІЯ ЯКОЇ ВЖЕ ДРУКУВАЛИСЯ НА ШПАЛЬТАХ НАШОЇ ГАЗЕТИ. І ВОДНОЧАС АНОНСУЄМО, ЩО ВПРОДОВЖ НАСТУПНОГО РОКУ БУДЕМО ОЗНАЙОМЛЮВАТИ НА- ШИХ ЧИТАЧІВ З ТВОРАМИ ІЗ ПЕРШОГО ЛІТЕРАТУРНОГО АЛЬМАНАХУ «ГРОНО».

 

Номер виходу

47-48

Рік виходу

2019

Відгуків немає, поки що.

Додати відгук

Будьте першим, хто залишив відгук “КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №47-48/2019”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам також може сподобатися…

Оновлення…
  • У кошику немає товарів.