У НОМЕРІ ЧИТАЄМО:
«ПРОУКРАЇНСЬКІ ЛЮДИ ВІДЧУВАЮТЬ СЕБЕ ЧУЖИМИ В КРИМУ І ЧУЖИМИ В УКРАЇНІ», – КРИМЧАНКА
Чи стало для кримчан за десять років окупації святом день «приєднання» до РФ? Як реагують на обстріли ЗСУ воєнних об’єктів на півострові та чи правда те, що росіяни полишають окупований Крим після атак та прильотів? Про це і не тільки в інтерв’ю «Голосу Криму» з кримчанкою, що всі ці роки в умовах окупації зберігає свою українську ідентичність і з вірою в перемогу чекає на повернення України.
ОКУПОВАНЕ ДИТИНСТВО: ДЕСЯТЬ РОКІВ МІЛІТАРИЗАЦІЇ ТА НИЩЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ
Путінська Росія активно використала радянський досвід: становлення тоталітарної системи в Російській Федерації відбувалося одночасно із розвитком тиску на дитинство. Поступово формувалася система дитячого виховання, яке зараз використовує всі досягнення сучасних методик у різних сферах. Особливо це загострилося після початку російсько-української війни та тимчасової окупації Кримського півострова. Саме тут найбільше проявилися особливості російського тоталітаризму, адже окрім фактору використання дитячого компоненту перед окупаційною владою постала необхідність знищення української ідентичності. Саме в цьому напрямку були задіяні всі ресурси Російської Федерації.
За десять років тимчасової окупації Криму російська влада вдосконалила систему знищення української ідентичності дітей та формування російської. Адже це основний напрямок російської політики в сфері дитинства, яка визначає всю сутність російської влади, що відображає основні наративи російського суспільства. Читайте більше у матеріалі…
ЯК ЗМІНИЛАСЯ КУЛЬТУРНА СФЕРА КРИМУ ЗА 10 РОКІВ ОКУПАЦІЇ
Десять років окупації Криму – це десять років примусових агресивних змін в його культурному просторі. За цей час він перестав бути туристичним регіоном, втратив науковий потенціал і рекреаційну привабливість, зазнав кардинальних змін в культурному просторі, фактично ставши регіоном з одним із найдовших списків обмежень і заборон у світовому просторі, обійшовши навіть невизнані Абхазію та Південну Осетію.
То ж як змінилася культурна сфера Криму за ці 10 років і що натомість «страшного бандерівського гніту» отримали кримчани від Москви? Читайте у статті кандидата історичних наук, експерта мережі Кримської платформи Евеліна КРАВЧЕНКО.
БОГДАН ЗІЗА ЯК ГОЛОС КРИМСЬКОГО СПРОТИВУ
Повномасштабна війна стала поштовхом до переосмислення українцями власної ідентичності. Більше не могли мовчати ні ті, кому довелося на власні очі побачити жорстокі та незаконні дії агресора у 2022-му, ні ті, хто вже вісім років перебували в окупації.
У ніч на 16 травня 2022 року в Євпаторії 27-річний художник облив «міську адміністрацію» блакитною і жовтою фарбами на знак протесту проти дій Російської Федерації на території України. Читате у матеріалу про долю молодого митця…
Відгуків немає, поки що.