КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №2/2021

39,00 ₴

ХТО СТВОРИВ КРИМСЬКУ СКІФІЮ?

Розквіт Степової Скіфії у IV ст. до н.е., що багатіла між античними полісами узбережжя Понту Евксинського (Чорне море, — Е.К.) і варварськими племенами лісостепу, змінюється жорсткою кризою в ІІІ ст. до н.е., причини якої досі є предметом дискусій в археології. Наслідком цих подій стало зникнення степових скіфів і постання в ІІ ст. до н.е. кількох нових племінних об’єднань, деякі з яких набули рис елліністичних монархій, відомих у давній історії Причорномор’я як Малі Скіфії. Отже, що відбулося в північно-понтійських землях в ІІІ ст. до н.е., так вплинувши на їхні народи і держави?

У НОМЕРІ ЧИТАТИ:

ГОРОДИЩЕ ХЕРСОНЕСА ТАВРІЙСЬКОГО

Херсонеське городище є залишками античного міста Херсонес Таврійський (за Візантії – Херсон). Виникло місто на мисі між Карантинною і Пісочною бухтами в його північно-східній частині навколо давнього порту, що продовжував функціонувати протягом усієї історії міста. В цій частині було знайдено найдавнішу античну кераміку останньої третини VI ст. до н.е., проте виникнення міста в цей час піддано критиці.

ХТО СТВОРИВ КРИМСЬКУ СКІФІЮ?

Розквіт Степової Скіфії у IV ст. до н.е., що багатіла між античними полісами узбережжя Понту Евксинського (Чорне море, — Е.К.) і варварськими племенами лісостепу, змінюється жорсткою кризою в ІІІ ст. до н.е., причини якої досі є предметом дискусій в археології. Наслідком цих подій стало зникнення степових скіфів і постання в ІІ ст. до н.е. кількох нових племінних об’єднань, деякі з яких набули рис елліністичних монархій, відомих у давній історії Причорномор’я як Малі Скіфії. Отже, що відбулося в північно-понтійських землях в ІІІ ст. до н.е., так вплинувши на їхні народи і держави?

ЗАГАДКИ КРИМСЬКОГО ЄРУСАЛИМУ

На напису, зробленому на кам’яній стелі, що була встановлена поруч із Великою кенасою на честь її відвідин імператором Олександром ІІІ, цей молитовний будинок названий у тексті російською мовою «древним храмом», а давньоєврейською мовою «бет мікдаш меат веаттік йомін», у перекладі – «будинок святості, старий днями». Подібною в юдейській традиції є назва Єрусалимського Храму – «бет га-мікдаш» («будинок святості»).

РУЇНИ, ЗА ЯКИМИ СУМУЮТЬ КАРАЇМИ

Мангуп був одним із головних караїмських міст – там мешкало близько 300 караїмських родин. Іншими двома значними караїмськими центрами в Криму були Чуфут-Кале й Кефе. На місцевому цвинтарі знайдені караїмські надгробки, які встановлювали там, починаючи з ІХ ст. й закінчуючи кінцем XVIII ст., тобто на Мангупі караїми жили протягом 900 років. Ці дати, встановлені А. Фірковичем ще в ХІХ ст., підтвердилися під час розкопок у 80-90 рр. ХХ ст.

ГОРОДИЩЕ ХЕРСОНЕСА ТАВРІЙСЬКОГО

Навколо Херсонеса розташовані його численні некрополі – кладовища. За християнських часів деякі з них, де були поховані перші вбиті язичниками християни, отримали статус святих місць. На самому ж городищі також відомі поховання, щоправда, це не було системним явищем. Декілька могил опинилися в межах міста у зв’язку із перебудовою оборонних стін, самі стіни в різних частинах також містять низку нерядових поховань, пов’язаних із видатними людьми міста. Частина ранніх і ранньосередньовічних поховань, знайдених на території городища, пов’язані з його недостатньо жорстким раннім плануванням або якимись процесами, які призвели до відходу від загальноміської традиції виносу некрополів за межі міст.

Номер виходу

2
Рік виходу

2021

Відгуків немає, поки що.

Додати відгук

Будьте першим, хто залишив відгук “КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №2/2021”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Кошик Закрити
Оновлення…
  • У кошику немає товарів.

Продовжити покупки