КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №3/2021

39,00 ₴

ПЕЧЕРИ «ХРЕСТОВОГО КОРАБЛЯ»

1774 р. за підсумками російсько-турецької війни Російська імперія оголосила «незалежність» Кримського ханства від Османської імперії, готуючи його анексію і надавши фіктивне «право» обирання ханів. З метою підриву економіки ханства та зміни його демографічного складу готувалося виселення християнського населення Криму (греків, вірмен, італійців та ін.) до Приазов`я. Ініціатором цієї ідеї виступив тогочасний духовний і цивільний очільник православних християн Криму, правлячий архієрей кримської Готсько-Кафської єпархії митрополит Ігнатій, що походив з давнього італійського роду Гозадіно.

У НОМЕРІ ЧИТАТИ:

ПЕЧЕРИ «ХРЕСТОВОГО КОРАБЛЯ»

Качі-Кальйон (тюрк. «Хрестовий корабель») — кримський середньо-вічний печерний монастир (кіновія) на честь святої Анастасії Узорішительниці. Розташований між селами Баштанівка і Передущельне (Бахчисарайський район) біля підніжжя скельного масиву Внутрішнього гірського пасма на правому схилі долини річки Кача, понад дорогою Бахчисарай — Синапне.

ХОРА ХЕРСОНЕСА ТАВРІЙСЬКОГО

На зламі IV-III ст. до н.е., коли Херсонеська держава поширила свою владу на Північно-Західну Таврику, забравши до свого складу Керкінітиду, Калос-Лімен, садиби і поселення західного узбережжя Таврики, там також з’являються плантажні стінки розмежування земель на наділи. Щоправда, їхня площа значно більша за наділи на Гераклеї. Ці землі є дальньою хорою Херсонеса. Крім того, є залишки межових стін на Північній стороні м. Севастополь, щоправда, вони досі лишаються малодослідженими.

ЗАПОВІДНА ДІЛЯНКА АНТИЧНОЇ ХОРИ ХЕРСОНЕСА ТАВРІЙСЬКОГО В ЮХАРИНІЙ БАЛЦІ

На території даної ділянки в східній частині Юхариної балки, під захистом крутого північно-східного схилу, розташовуються залишки поселення доби бронзи. В зборах підйомного матеріалу є орнаментована ліпна кераміка і крем’яні знаряддя. Це – найбільш ранні сліди заселення даної місцевості до її розмежування херсонеситами.

ЗАПОВІДНІ ТЕРИТОРІЇ ХОРИ ХЕРСОНЕСА ТАВРІЙСЬКОГО НА МЕЖІ З ГІРСЬКОЮ ЗОНОЮ І МОРЕМ

Сукупність археологічних матеріалів дозволяє припустити, що дане укріплення відігравало ключову роль на південному прикордонні гераклейської хори: до його завдань входив контроль над стародавньою дорогою, яка вела до Херсонеса з боку Балаклавської та Інкерманської долин, головної магістралі, що з’єднувала місто з гірськими та степовими районами Криму. На початок весни 2014 року було розкопано лише центральну частину укріплення, яка потребує додаткової консервації та музеєфікації.

ЗАПОВІДНІ ДІЛЯНКИ ХОРИ ХЕРСОНЕСА ТАВРІЙСЬКОГО В ПІВДЕННІЙ ЧАСТИНІ ГЕРАКЛЕЙСЬКОГО ПІВОСТРОВА

Ділянка хори у балці Бермана — заповідна територія в межах об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора», частина хори Херсонеса із залишками клерів, межових огорож, доріг і садиб. Площа ділянки близько 20 га, розташована в південній частині Гераклейського півострова, охоплює частину русла балки Бермана поблизу її устя, а також прилеглі до неї ділянки схилів.

СВЯТИНІ КАРАЇМСЬКОЇ СТОЛИЦІ

На початку позаминулого століття караїмська громада цього міста суттєво поповнилася за рахунок переселенців із Чуфут-Кале. Власне, звідти до Кезлева переселилася більша частина тамтешніх караїмів, які замість міста в горах обрали для себе місто у моря. Портове місто, куди пливли кораблі з багатьох країн світу, один із провідних центрів економічної активності на Кримському півострові. Саме в той час Євпаторія стає релігійним, культурним і діловим центром караїмів.

ПЕЧЕРИ «ХРЕСТОВОГО КОРАБЛЯ»

1774 р. за підсумками російсько-турецької війни Російська імперія оголосила «незалежність» Кримського ханства від Османської імперії, готуючи його анексію і надавши фіктивне «право» обирання ханів. З метою підриву економіки ханства та зміни його демографічного складу готувалося виселення християнського населення Криму (греків, вірмен, італійців та ін.) до Приазов`я. Ініціатором цієї ідеї виступив тогочасний духовний і цивільний очільник православних християн Криму, правлячий архієрей кримської Готсько-Кафської єпархії митрополит Ігнатій, що походив з давнього італійського роду Гозадіно. В дитинстві він був привезений на Афон для виховання, вступив у чернецтво, пройшов усі ступені духовної ієрархії до сану єпископа. У Константинополі він увійшов до Вселенського патріаршого синкліту та був піднесений до сану архієпископа з призначенням на Кримську кафедру. Дізнавшись про наміри митрополита Ігнатія, кримські можновладці з огляду на перспективи втрати джерел прибутку почали пере- слідувати його з метою вбивства. Митрополит знайшов притулок в урочищі Качі-Кальйон, де його півтора місяця переховував грек-відлюдник. Вихід християн, які забрали з собою чудотворну ікону святої Анастасії Узорішительниці, відбувався, в тому числі, через Качинську долину.

Номер виходу

3
Рік виходу

2021

Відгуків немає, поки що.

Додати відгук

Будьте першим, хто залишив відгук “КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №3/2021”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Кошик Закрити
Оновлення…
  • У кошику немає товарів.

Продовжити покупки