КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №23/2021

39,00 ₴

ХЕРСОНЕС В ОКУПАЦІЇ: ШВИДКЕ ЗНИЩЕННЯ VS ПОВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Російська Федерація, своєю чергою, вважає «Херсонес Таврійський» пам’яткою культурної спадщини, що є державною власністю РФ. Механізм ухвалення рішень щодо такого об’єкта набагато простіший, порівняно з українським. Низка рішень, наприклад, щодо встановлення чи зміни зони охорони Херсонеса, вимоги до містобудівних регламентів у межах територій даних зон затверджуються Міністерством культури РФ з урахуванням висновку, наданого відповідним регіональним органом.

У НОМЕРІ ЧИТАТИ:

ГЕНУЕЗЬКА ФОРТЕЦЯ. НАСЛІДКИ ОКУПАЦІЇ ДЛЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

В період 2014-2021 рр. фахівці Державного Ермітажу (група під керівництвом наукового співробітника відділу Сходу Державного Ермітажу Гукіна В.Д.) спільно зі співробітниками створених окупаційною владою «історико-культурного заповідника “Судацька фортеця”» та «Кримського інституту археології Російської академії наук» під виглядом «археологічних досліджень» незаконно провели розкопки на об’єктах культурної спадщини України IV-XVI ст. у місті Судак і його околицях, зокрема у генуезькій фортеці та портовій частині городища. Під час цих робіт із пам’яток було незаконно вилучено археологічні артефакти.

ХЕРСОНЕС В ОКУПАЦІЇ: ШВИДКЕ ЗНИЩЕННЯ VS ПОВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Російська Федерація, своєю чергою, вважає «Херсонес Таврійський» пам’яткою культурної спадщини, що є державною власністю РФ. Механізм ухвалення рішень щодо такого об’єкта набагато простіший, порівняно з українським. Низка рішень, наприклад, щодо встановлення чи зміни зони охорони Херсонеса, вимоги до містобудівних регламентів у межах територій даних зон затверджуються Міністерством культури РФ з урахуванням висновку, наданого відповідним регіональним органом.

НАПРИКІНЦІ КРИМУ: ПРО ДЕЯКІ ПРИАЗОВСЬКІ ПАМ’ЯТКИ КЕРЧЕНСЬКОГО ПІВОСТРОВА

Назву Хроні має також мис в Азовському морі на північно-східній околиці Керченського півострова, неподалік від селища Осовини: своє найменування він отримав від виявленого в цій місцевості античного поселення. Назва як мису, так і гори може бути пов’язана з тим, що понад два з половиною тисячоліття тому на мисі, що є морською «кінцівкою» хребта гори, було розташовано спостережний пункт, на якому пости змінювалися за сонячним годинником, за рівні проміжки часу. З 1972 р. берег Хроні визнаний гідрологічною пам’яткою – прибережним аквальним комплексом. У травні 2020 р. окупаційна «влада» Криму призначила для цієї території охоронну зону.

ПОРФМІЙ: СТАРОДАВНЄ МІСТО- «ПЕРЕПРАВА»

Найдавніші будівельні залишки, які належать до 2-ї половини VI – 1-ї третини V ст. до н.е., були виявлені переважно в східній і південно-східній частинах городища на площі понад 400 кв. м. Тут були виявлені сліди архаїчних фортифікаційних споруд, які є не тільки найдавнішими для цієї пам’ятки, але також одними з найбільш ранніх серед відкритих на Боспорі.

«ВИШИВАЛА Я УЗОРИ З ТРИВОГОЮ ПОПОЛАМ»

Нова споруда розташувалася у районі міста, який тоді активно забудовувався: між вулицями Гімназійною (радянська назва – вулиця Чернишевського), Олександрівською (Піонерською) і Шакаївською (вул. Бєлінського). Цей район став своєрідним навчальним містечком: на той час там уже існували чоловіча й жіноча гімназії, зведені на межі ХІХ- ХХ ст. Пізніше поблизу буде зведено Олександрівське караїмське духовне училище, а також Пушкінська народна авдиторія, перша міська бібліотека й міський театр, тож там сформувався потужний культурний простір. Усі ці об’єкти змогли з’явитися на мапі Євпаторії завдяки караїмським меценатам.

ТВОРЦІ САНАТОРІЮ «ТАЛАССА»

А от будівля санаторію у караїмській столиці, на жаль, не збереглася. Санаторій «Таласса» – не єдина будівля, яку Сіма Мінаш зводив на замовлення своїх одноплемінників-караїмів. Він є автором будівлі тютюнової фабрики Шапшала.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СТАН КРИМУ В 1920 РОЦІ

Господарський стан півострова був важким. Тимчасове «володарювання» різних урядів, які змінювали одне одного і не турбувалися про розбудову економіки, призводило до тотального вивозу всього, що тільки можна було вивезти. Такий стан зберігався й після при- ходу до влади Врангеля. За даними митниць, за перше півріччя 1920 р. через Євпаторійський порт було вивезено 20 тис. пудів ячменю, 50 тис. пудів солі, майже 3 тис. пудів вовни.

Номер виходу

23
Рік виходу

2021

Відгуків немає, поки що.

Додати відгук

Будьте першим, хто залишив відгук “КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №23/2021”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам також може сподобатися…

Кошик Закрити
Оновлення…
  • У кошику немає товарів.

Продовжити покупки