Водночас очільник Сімферопольської єпархії митрополит Лазар (Швець), який до того ж є членом Синоду УПЦ (МП), одразу ж після окупації благословив незаконну окупаційну владу і всі вісім років війни проявляє до неї підкреслену лояльність. Окрім того, 2 квітня 2015 року митрополит Лазар від імені Кримської єпархії УПЦ (МП) підписав угоду про співпрацю з Чорноморським флотом РФ, яка і на сьогодні є чинною, тоді як даний флот залучений до ведення агресивної війни проти України.
У 2017 році митрополит УПЦ (МП) Платон освятив у Криму російський зенітно-ракетний комплекс С-400 «Тріумф».
У 2019 році Синод УПЦ (МП) висвятив у сан єпископа архімандрита Калініка, який у 2014 році активно сприяв сепаратистам у здійсненні окупації Криму.
Тобто ми бачимо, як керівниц- тво УПЦ (МП), подекуди заявляючи про підтримку України, водночас системно толерує дії своїх підлеглих, що явно спрямовані на схвалення міжнародних злочинів, які скоює російська феде- рація. Жодної офіційної заяви синоду чи бодай предстоятеля щодо оцінки зазначених дій митрополита Лазаря, митрополита Платона, архімандрита (нині єпископа) Калініка, протоієрея Сергія Халюти і подібних дій інших осіб висловлено не було. До внутрішньої дисциплінарної відповідальності в межах церковної структури ці люди також не притягались, попри те, що їхні діяння, очевидно, містять грубі порушення з точки зору вчення самої церкви.
«ЗАЧИСТКА» СТАРОВИННИХ БУДІВЕЛЬ ХЕРСОНЕСА ВІД «ІСТОРИЧНОГО БРУДУ»
21 березня 2022 року в «державному історичному музеї-заповіднику “Херсонес Таврійський”» в окупованому Севастополі повідомили про проведення протиаварійних робіт у будівлі, в якій, крім кабінету «директора» та інших приміщень, розташовується постійна візантійська експозиція «музею», присвячена історії Херсонеса в середньовічну епоху: в ній зберігаються понад три тисячі унікальних експонатів.
… «Тривожні дзвіночки» щодо «архієрейського будинку» в Херсонесі пролунали ще у грудні 2021 року – прак- тично одночасно зі спробою включити його до переліку виявлених об’єктів культурної спадщини. Так, 6 грудня 2021 року «державний історико-археологічний музей-заповідник “Херсонес Таврійський”» розмістив на російському сайті державних закупівель дві заявки на виконання відновлювальних робіт з усунення наслідків небезпечного природного явища – капітального ремонту будівель музеїв античної та середньовічної історії: загальна вартість обох закупівель склала понад 9 мільйонів рублів.
Маємо черговий випадок того, як у загарбаному Криму «інституції», що мали б відповідати за культурну спадщину, варварськи знищують її – як і належить окупантам.
МІСІЯ М. СУЛТАН-ГАЛІЄВА В КРИМУ
Стратегічні розробки Султан-Галієва, як і його світогляд, пізніше мали доволі великий вплив на кримськотатарських лідерів, які працювали у Криму в 20-х рр. Їх не могло не приваблювати те, що ка- занському більшовику вдавалося різко, відкрито й головне – реально виступати проти боротьби з ісламом. При цьому Султан-Галієв постійно підкреслював життєздатність і благотворний вплив на людину мусульманської віри, її здатність умиротворяти й покращувати світ, робити його більш справедливим, демократичним і людяним. Ці свої думки він пояснював тим, що іслам щодо інших релігій відносно молодий, а також тим, що в ньому є важливі громадянські й політичні аспекти, які відсутні в інших конфесіях: аспекти, що ґрунтуються на духовності та етичних настановах.
Відгуків немає, поки що.