КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №4/2021

39,00 

ПАМ’ЯТКИ ТАВРІВ

Контакти між греками і варварами, якщо такі відбувалися, могли спричинити критичне соціальне розшарування громади таврів, як це сталося за таких контактів у Західній Європі. Знахідки античної кераміки на кизил-кобинських по- селеннях Гераклейського півострова і долини річки Чорної є свідченнями виникнення грецького поселення, а отже, сусідства різних суспільств із різним рівнем соціальної організації, що відбувалося і в інших порубіжних частинах античної ойкумени.

У НОМЕРІ ЧИТАТИ:

ЗАГАДКИ ПЕЧЕРИ «ТАВРИДА

У 2018 р. під час незаконного прокладання «автошляху федерального значення «Таврида» поблизу селища Зуя в Білогірському районі АР Крим будівельники розкрили природний карстовий колодязь завглибшки 14 м, з якого вели довгі магістральні галереї, з’єднані лабіринтами, 7-8 м заввишки та 4-6 м завширшки. Висота висхідних куполів у печері сягала 12 м.

КИЗИЛ-КОБИНСЬКА КУЛЬТУРА І КРАЇНА ТАВРІВ

У 1926 році в невеличкій науково-популярній статті, присвяченій своїм дослідженням доісторичних старожитностей Криму в печерах Кизил-Коба, Кош-Коба і біля Нейзацу, Г. А. Бонч-Осмоловський навів доволі цікавий матеріал, що відрізнявся від досліджуваного ним матеріалу шару доби каменю. Це так само, як і на Гераклейському півострові, була лискована ліпна кераміка, вкрита орнаментом, іноді заповненим білою пастою. За місцем знахідки цю виділену культуру дослідником було названо кизил-кобинською.

ПАМ’ЯТКИ ТАВРІВ

Контакти між греками і варварами, якщо такі відбувалися, могли спричинити критичне соціальне розшарування громади таврів, як це сталося за таких контактів у Західній Європі. Знахідки античної кераміки на кизил-кобинських по- селеннях Гераклейського півострова і долини річки Чорної є свідченнями виникнення грецького поселення, а отже, сусідства різних суспільств із різним рівнем соціальної організації, що відбувалося і в інших порубіжних частинах античної ойкумени.

УЧ-БАШ (ПОСЕЛЕННЯ І МОГИЛЬНИК) І РАННЬОХРИСТИЯНСЬКИЙ МОНАСТИР

У Середньовіччі на плато виникає християнський скит або монастир. Кераміка з цих шарів датується VII-XIV ст. до н.е., що загалом збігається з функціонуванням на протилежному березі річки фортеці Каламіта, яка пов’язується із державою кримських готів Феодоро. Не виключено, що скит або монастир на Чортовому городищі був продовженням монастиря Софія, відомого в скелі під Зеленими висотами на протилежному від Уч-Баша схилі Каменоломенного яру.

КАРАЇМСЬКА КЕНАСА В БІЛІЙ МЕЧЕТІ

Сімферопольська кенаса мала цікаву відмінність від інших караїмських будинків молитви. Через особливості рельєфу вона була орієнтована не суворо на південь, у бік Єрусалиму, а на південний схід, радше як мусульманські мечеті у наших краях, що орієнтовані на Мекку.

«ЦАРСЬКА ФОРТЕЦЯ» АЛМА-КЕРМЕН

У далекому 1837 році науковець Петро Кеппен виявив у південно-західному Криму руїни пізньоскіфського городища, зафіксувавши його у «Кримському збірнику» під назвою Кала і висловивши припущення, що північна частина передгір’їв Криму захищалася низкою взаємопов’язаних і збудованих за єдиним планом укріплень, які перепиняли шлях до гірських районів і до узбережжя Тавриди. Посе- лення могло бути тотожне до згадуваної Страбоном «царської фортеці» Хабеї.

Номер виходу

4

Рік виходу

2021

Відгуків немає, поки що.

Додати відгук

Будьте першим, хто залишив відгук “КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №4/2021”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Оновлення…
  • У кошику немає товарів.