КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №8/2023

Безкоштовно

ДО РОДОВОДУ КОНСУЛА УНР У КРИМУ ПАВЛА ГОРЯНСЬКОГО

28-29 серпня 1918 року в помешканні Сімферопольської української громади відбувся з’їзд українців Криму, на який прибули представники з Сімферополя, Ялти (на чолі з П. Горянським), Севастополя, Євпаторії та Алупки. З’їзд ухвалив рішення про намір видавати українські газети, створення українських освітніх і культурно-просвітницьких організацій, а також створення Крайової української ради в Криму з осідком у Сімферополі як крайового органу українських кримських організацій.

У НОМЕРІ ЧИТАЄМО:

КРАЙОВА РАДА УКРАЇНЦІВ КРИМУ ТА КИЇВСЬКІ ЕКСПЕРТИ ЗАКЛИКАЮТЬ ПЕРЕЙМЕНУВАТИ СКВЕР У КИЄВІ НА ЧЕСТЬ КОНСУЛА УНР І ЛІДЕРА КРИМСЬКИХ УКРАЇНЦІВ ГОРЯНСЬКОГО

За інформацією історика, Павло Горянський зробив вагомий внесок у консолідацію українців Криму в період війн і революцій. Після навчання на історико-філософському факультеті у Дерпті (нині – Тарту), викладацької праці у Катеринославі, Умані він з 1914 р. вчителював у Ялті. У 1917 р. він очолив Ялтинську громаду українців, потім Громаду українців Південного берега Криму. У 1919-1920 рр. в умовах захоплення білими Кримського півострова він очолював Крайову українську раду в Криму і фактично став консулом УНР.

«ДЯДЯ ВОВА, МЫ С ТОБОЙ», АБО МАГІЯ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ РФ В УКРАЇНІ

Під час патріотичного виховання увагу в російських підручниках приділяють не прищепленню любові до культури та історії своєї батьківщини чи регіону, де проживає дитина, а нав’язуванню ідеї постійного захисту держави, зокрема і зі зброєю, ідеї звершення подвигів та становлення кращою людиною за рахунок військової служби.

ПІДТРИМКА «ТРАДИЦІЙНИМИ» РЕЛІГІЙНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ РФ АГРЕСИВНОЇ ТА ГЕНОЦИДНОЇ ВІЙНИ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ (24.02.2022 – ПОЧ. 2023 Р.)

Представники мусульманських організацій Росії не обмежилися участю в інформаційній війні (підтримка агресії і геноциду, їх виправдання, мобілізації, дегуманізація українців тощо) та капеланством, а навесні 2022 р. почали незаконно встановлювати контроль над мусульманськими релігійними структурами на тимчасово окупованих територіях Луганської і Донецької областей.

ДО РОДОВОДУ КОНСУЛА УНР У КРИМУ ПАВЛА ГОРЯНСЬКОГО

28-29 серпня 1918 року в помешканні Сімферопольської української громади відбувся з’їзд українців Криму, на який прибули представники з Сімферополя, Ялти (на чолі з П. Горянським), Севастополя, Євпаторії та Алупки. З’їзд ухвалив рішення про намір видавати українські газети, створення українських освітніх і культурно-просвітницьких організацій, а також створення Крайової української ради в Криму з осідком у Сімферополі як крайового органу українських кримських організацій.

ДІЯЛЬНІСТЬ ПОВНОВАЖНОЇ КОМІСІЇ ВЦВК І РНК РСФРР У СПРАВАХ КРИМУ

Говорячи про роботу серед татарського населення, Ібрагімов зазначав: «Для того, щоб залучити на бік радянської влади місцеве трудяще татарське населення, яке відштовхнула від нас політика терору, вилучень, репресій, виселень, арештів, обшуків, конфіскацій та ін., комісія широко використовувала факт оголошення Криму автономною республікою як доказ щирості намагання радянської влади прийти на допомогу мирному будівництву життя руками корінного трудящого населення. Вже один цей факт викликав відомий перелам у настроях татарської трудової інтелігенції і дозволив нам персонально ближче зв’язатися з їхніми представниками, більшою частиною мілліфірківцями. Комісія всіляко сприяла залученню татар у радянські апарати, домоглася фактичного визнання татарської мови державною, повела різку боротьбу зі зверхнім ставленням органів влади до потреб місцевого населення та його побуту, намагаючись підняти авторитет татар-комуністів з допомогою залучення їх до активної роботи. Всі ці засоби сприяли тому, що у татар знову народилася надія на можливість мирної роботи під керівництвом радянських органів автономної Кримської республіки, що можна побачити із виступів на бахчисарайському мітингу, де навіть мулли віталиприїзд комісії. Все це створило можливість скликати обласну татарську безпартійну конференцію, закріпити зв’язок трудящих татар із радянською владою. На конференції, яка відбулася у липні, було 500 делегатів, майже повністю від безпартійного трудового населення татарських сіл з наглухіших кутків Криму. Комісія не чинила жодного тиску на хід конференції: резолюції вироблялися президією, й ці резолюції говорять про те, що, зберігаючи власні національно-побутові особливості, татарське селянство все-таки щиро стоїть на платформі радянської влади й бажає спільної роботи, бажає долучитися до справи народної освіти, втягнутися у просування до лав Червоної армії, міліції та ін. Конференція обрала комісію з семи осіб (зокрема й комуністів) для залучення татар до радянського будівництва. Конференція ця була цілковитою подією у житті трудового татарського населення Криму й сприяла зникненню взаємного непорозуміння».

Номер виходу

8

Рік виходу

2023

Відгуків немає, поки що.

Додати відгук

Будьте першим, хто залишив відгук “КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №8/2023”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам також може сподобатися…

Оновлення…
  • У кошику немає товарів.