«Тиха бухта приваблює любителів природної краси саме тим, що в ній нема нічого створеного людиною, не враховуючи лінії електропередачі та доріг зі стежками. Її унікальність – у дикій красі приморських пейзажів, в усамітненості, у віддаленості від цивілізації. Сама природа встановила обмеження на тривале пе- ребування тут – проблеми з водою та дровами. Люди, чия посада передбачає збереження природи, поки що не мають розуміння, у чому цінність бухти, якою її треба зберегти для май- бутніх поколінь», – писали місцеві ЗМІ.
«НЕПОТОПЛЮВАНИЙ» СЕВАСТОПОЛЬ
Усе це відбувається через те, що каналізація в приморських містах заснована на принципі глибоководного викиду. Якщо система справна, то при виведенні на глибину близько 100 метрів, на мляву сірководневу зону Чорного моря, стоки наверх вже не піднімуться. Але труби давно продірявилися і течуть на мілководді, поруч з берегом.
ЗАГРОЗИ ВТРАТИ ОБ’ЄКТА СВІТОВОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ СПАДЩИНИ «ХЕРСОНЕСУ ТАВРІЙСЬКОГО» ЯК НАСЛІДОК РОСІЙСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ
Колекція музею формувалася понад сто років. На момент російської окупації Севастополя у 2014 р. в фондах заповідника налічувалося більше 200 тисяч предметів побуту, культурного і релігійного призначення, знайдених під час розкопок в околицях міста. Це — одна з найбагатших археологічних колекцій Європи.
ПРЕТЕНЗІЇ УРЯДІВ УКРАЇНИ НА КРИМ
Перебіг російсько-української війни призвів до цілковитої зміни у ставленні керівників УНР до радянської Росії і визначенні власного місця серед уламків колишньої імперії. Федералісти стали незалежниками. Центральна Рада змінила ставлення до Криму в питанні його політичної приналежності. 14 лютого 1918 р. на засіданні Ради народних міністрів УНР було ухвалено рішення погодитися на підписання миру з Росією лише за умови, що «Крим зостається під впливом України» та «весь флот (також і торговельний) на Чорному морі належить тільки Україні».
ПРОКІП САПСАЙ ТА ЙОГО ХОР У ЯЛТІ
На збереженому фотознімку хору-драмгуртка, зробленому 7 листопада 1923 року, лише 36 гуртківців. Але, за свідченнями його учасниці Дори Масюткіної, у хорі Сапсая було понад 60 митців. До його складу, крім українців Ялти, входили люди інших національностей
СИЛА МИСТЕЦТВ
Маріанна Малина не потребує того, щоб представляти її нашим постійним читачам. «Світлиця» друкувала її прозу, вірші, євпаторійська українська письменниця розповідала про себе в інтерв’ю на початку 2017 року. Оповідання, що публікується сьогодні, було написане ще десять років тому. На жаль, воно і досі лишається актуальним.
Відгуків немає, поки що.