КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №7/2020

39,00 

ФОРТЕЦЯ КОШТОВНОСТЕЙ

Саме тоді змінюється і назва поселення: спочатку це просто Кале (з 1608 р.), а пізніше – Чуфут-Кале. Ще один варіант назви з XVII століття – Джевхер-Кермен, або фортеця коштовностей (назва з’явилась через те, що всі ворота, стіни та хвіртки були прикрашені дорогоцінним камінням), – не прижився, хоча й увійшов в історію завдяки згадкам у подорожніх описах відомого мандрівника того часу Евлія Челебі.

ЧИТАТИ У НОМЕРІ:

ХТО ПИШЕ «КРИМСЬКИЙ СЦЕНАРІЙ» ДЛЯ КАРПАТ?

Понад три роки тому, на початку листопада 2016 р., у Свято-Михайлівському монастирі в селі Грушево на Закарпатті відбулася конференція паломницьких служб УПЦ МП. У вітальному слові до учасників форуму митрополит Марк (Петровцій) зазначив, що історія християнства на Закарпатті «сходить до часів святих Кирила і Мефодія».

ХТО НАСТУПНА «ЖЕРТВА» ОКУПАНТІВ?

Крим завжди був місцем мальовничих пейзажів, безкрайніх морських горизонтів, парків і лісів з чистим повітрям та рослинами з Червоної книги, і гір, що вражали своєю величчю та красою.

ЩЕ РАЗ ПРО СПРАВИ «ДИВЕРСАНТІВ»

Репресії щодо населення півострова тривають. За даними Кримської правозахисної групи, на кінець січня 2020 року кількість позбавлених волі у рамках політично мотивованого чи релігійного кримінального переслідування на окупованому півострові становить 88 осіб. Переважно це представники корінного народу Криму – кримські татари.

«БАТЬКИ З ДИТИНСТВА ВЧИЛИ МЕНЕ, ЩО БАТЬКІВЩИНУ НЕ ЗРАДЖУЮТЬ…

На сьогодні його колекція марок і конвертів незалежної України є однією з найбільших та найцікавіших не тільки в Криму. Кримчанину вдалося зібрати ексклюзиви, які б стали окрасою будь-якої колекції. Закономірно, що його експонати отримували медалі, в тому числі золоті, на численних виставках: «Укрфілексп» у Києві, Львові, Чернівцях, Ужгороді та «Одесафілексп» у перлині українського Причорномор’я.

ЗМІНА СТАВЛЕННЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР ДО БІЛЬШОВИКІВ

Українська Директорія, змушена боротися як з радянською Росією, так і зі збройними повстаннями всередині України, не мала змоги приділяти увагу питанню про приєднання Криму. По-іншому поставився до цієї проблеми уряд Росії. Одразу після скасування Брестського миру Раднарком надіслав до України «для допомоги братньому українському народові» свою армію. 3 січня 1919 р. більшовицькі війська зайняли Харків, а 5 лютого – Київ. 6 січня український радянський уряд почав надсилати до Криму своїх агітаторів для створення партизанських загонів. Ця робота виконувалась вдало.

ПОДОРОЖ НА КРИМ 1920 РОК

Політика Денікіна і його оточення провалилась, і він, і його ідейні друзі були вже десь за границею. Не чув я ні разу згадки ні про Шульгіна, ні про Савенка, ні про ген. Драгомирова, сина славетного, видатного батька. Всі вони повиїжджали. І от підняла голову українська стихія. З’явилися Леонтовичі, Черниші, Котляревські, Барбовичі, Кірії; почали думати про рятунок хоч того, що пощастить урятувати. Почалася «українізація», але пиняво, з тертям та скрипінням.

ФОРТЕЦЯ КОШТОВНОСТЕЙ

Саме тоді змінюється і назва поселення: спочатку це просто Кале (з 1608 р.), а пізніше – Чуфут-Кале. Ще один варіант назви з XVII століття – Джевхер-Кермен, або фортеця коштовностей (назва з’явилась через те, що всі ворота, стіни та хвіртки були прикрашені дорогоцінним камінням), – не прижився, хоча й увійшов в історію завдяки згадкам у подорожніх описах відомого мандрівника того часу Евлія Челебі.

Номер виходу

7

Рік виходу

2020

Відгуків немає, поки що.

Додати відгук

Будьте першим, хто залишив відгук “КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №7/2020”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам також може сподобатися…

Оновлення…
  • У кошику немає товарів.