КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №5/2021

39,00 

КРИМСЬКЕ ХАНСТВО – ЄВРОПЕЙСЬКА ДЕРЖАВА

З огляду на укладення Бахчисарайського миру 1681 р. кримський хан Мюрад-Гірей І намагався добитися від гетьмана Лівобережної України Івана Самойловича рішення про висилку під Відень спільно з татарськими військами додаткового 10-тисячного козацького корпусу. Ханські закличні листи розповсюджувалися
у багатьох містах, містечках і селах Лівобережної України. Однак через політичну позицію Батурина та Москви це козацьке військо з Лівобережжя не вирушило на допомогу Османам, хоча, можливо, поодинокі козаки-«мисливці» все ж таки перебували на службі хана.

У НОМЕРІ ЧИТАТИ:

ЧИ БУВ КОМПЛЕКС: ЯК У СІМФЕРОПОЛІ ШУКАЛИ ПАЛАЦ КАЛГИ-СУЛТАНА

За наявними припущеннями, в останній чверті XV – на початку XVI ст. на території сучасного Сімферополя було збудовано середньовічний палацовий комплекс другої за значущістю людини у Кримському ханстві – калги-султана. Під час нашестя армії Російської імперії у 1736 р. він був зруйнований, згодом частково відновлений і знову знищений після захоплення Криму Росією у 1783 р. Загалом комплекс складався з 1800 споруд. У 1832 р. на місці напівзруйновано- го палацу калги-султана було збудовано броварню Вайсборда. За рішенням Ради міністрів УРСР у 1984 р. завод було виведено з експлуатації, після чого зрівняно з землею.

КРИМСЬКЕ ХАНСТВО – ЄВРОПЕЙСЬКА ДЕРЖАВА

З огляду на укладення Бахчисарайського миру 1681 р. кримський хан Мюрад-Гірей І намагався добитися від гетьмана Лівобережної України Івана Самойловича рішення про висилку під Відень спільно з татарськими військами додаткового 10-тисячного козацького корпусу. Ханські закличні листи розповсюджувалися
у багатьох містах, містечках і селах Лівобережної України. Однак через політичну позицію Батурина та Москви це козацьке військо з Лівобережжя не вирушило на допомогу Османам, хоча, можливо, поодинокі козаки-«мисливці» все ж таки перебували на службі хана.

СТАРА ФОРТЕЦЯ ЕСКІ-КЕРМЕН

Первісна назва фортеці невідома через відсутність історичних даних про неї в переказах чи середньовічних писемних джерелах. У 1578 р. польський дипломат Мартін Броневський під час перебування на півострові зазначив у своїх подорожніх нотатках, що «ані турки, ані татари, ані навіть самі греки» не знають достеменної назви порослого лісом зруйнованого укріплення.

«ФОРТЕЦЯ НА СКЕЛІ»: ГОРОДИЩЕ КЕРМЕН-БУРУН

Характер облаштування оборонної системи фортеці Кермен-Бурун (розміщення, техніка будівництва, матеріал кладки) є типовим для пізньоскіфських укріплень перших століть н.е. Поселення розташовувалося на трьох ярусах: верхній – фортечний, два інші – тераси з будівлями господарського та житлового призначення; житлові сезонні споруди розташовувалися на терасах під мурами укріплення зі сходу та півдня, а територія була поділена на господарські зони.

«ЛІСОВИЙ ХРАМ» У СУДАКУ

Писемні джерела не вказували на наявність середньовічного храму на місці його виявлення. Єдиною вказівкою на наявність тут колись культового християнського об’єкта залишилася назва гори, під якою він розташований. Найменування «Кіліса» – запозичене з грецької мови слово «Еклезія» («церква»), яке у тюркських мовах набуло звучання «Еклезі», «Еклізі» або «Кілісе». Археологічні розвідки на цьому місці проводилися неодноразово: зокрема, востаннє у 1999 р. їх безуспішно проводили співробітники Кримської філії Інституту археології НАН України.

ШУЛДАН: МОНАСТИР У СКЕЛІ

Монастир цей був заснований у VIII столітті монахами-іконошанувальниками, біженцями з Візантії, які втекли звідти в період боротьби імператорів (басилевсів) Візантії з Ісаврійської династії Лева та Костянтина з іконами. Скоріше за все, вони були ченцями з Афону й мали досвід будівництва монастирів у печерах. У подальшому, можливо, був складовою частиною монастиря Чилтер-Мармара.

ДАВНЯ ІСТОРІЯ ЗІ СТАРОГО КРИМУ

Колись між Старим Кримом і Кафою проходив кордон, по північний бік якого починалася величезна степова імперія Золота Орда – володарка суші, а по південний бік кордону простягалися прибережні землі капітанства Ґотія, колонії далекої Генуї – володарки морів; тут був край негоціантів і їхніх кораблів, що пливли до Середземного моря.

Номер виходу

5

Рік виходу

2021

Відгуків немає, поки що.

Додати відгук

Будьте першим, хто залишив відгук “КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №5/2021”“

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Оновлення…
  • У кошику немає товарів.